Український дім

4 – 15 березня в Українському домі відбудеться „Великий скульптурний салон 2009” – унікальна мистецька акція, що представляє творчість геніїв мистецтва пластики світового рівня та широку палітру сучасної української скульптури.
Великий скульптурний салон проводиться вже втретє і за цей, порівняно невеликий проміжок часу, він утвердився як одна з найяскравіших мистецьких акцій проекту „АРТ-Київ”, започаткованого Українським домом та журналом „ART-Ukraine”. Традиційно, поруч із яскравими зразками світової пластики, Салон представляє мистецтво сучасних українських скульпторів та є однією з найбільш резонансних подій культурно-мистецького простору України.

У цьому році центральною подією виставки стане найбільша в Україні експозиція монументальної прадавньої кам’яної скульптури, представленої різними культурами та часовими віхами від доби бронзи до середньовіччя. Близько 40 півторатонних експонатів прибудуть до Українського дому з музеїв Дніпропетровська та Києва.

Вперше на Великому скульптурному салоні свої зібрання прадавньої скульптури представляють:

• Дніпропетровський історичний музей імені Д.І. Яворницького;
• Наукові фонди Інституту археології НАН України;
• Археологічний музей Інституту археології НАН України;
• Національний музей історії України.

Степова монументальна скульптура репрезентує культуру народів, що мешкали в районах великого поясу степів Євразії від енеоліту (ІV – ІІІ тис. до н.е.) до середньовіччя (ХІІ – перша половина ХІІІст. н.е.) і належали до давньоарійських, ірано- (скіфи, сармати), тюрко- та монголо-мовних племен. У курганних народів та кочових племен виникла і отримала розвиток традиція створення монументальних кам’яних статуй предків, охоронців існування роду, родючості, добробуту.

Більшість статуй виготовлено з пісковику, граніту, вапняку. В колекції наявні різноманітні типи статуй – від схематичних стел до круглої скульптури, жіночі та чоловічі, вони відрізняються своєю іконографією та рівнем техніки різьблення. Окрім найпростіших видів монументальної пластики, є визначні зразки давньої та середньовічної скульптури, що не мають аналогів в жодному з музеїв світу. До таких пам‘яток належить перлина колекції Дніпропетровського музею “Керносівський ідол” ІІІ тис. до н.е., знайдений у 1973 році біля села Керносівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Його зображення й опис вміщені в найвизначніші у світі каталоги кам‘яної скульптури, що експонувалася на всесвітніх виставках у Мюнхені (Німеччина) та Аості (північна Італія). На виставці кам‘яних скульптур „Боги каменя” в Італії (1998-1999 рр.) чотиригранній керносівській стелі було відведено окремий зал, щоб можна було оглянути усі її боки з зображеннями давнього арійського божества – бога Індри, сцен та символів, що уособлюють космогонічні, релігійно-міфологічні та календарні уявлення кочових скотарських племен Євразії. Музейна колекція кам‘яної скульптури, крім статуй, включає окремі пам‘ятки єгипетської культури (І тис. до н.е.), проте найбільшим є зібрання половецької кам’яної пластики, яку представлено на Великому скульптурному салоні у хронологічному порядку від доби бронзи до середньовіччя.

Шедеври світового авангарду представлено творами:

• Альберто Джакометті,
• Жана (Ганса) Арпа,
• Генрі Мура.

Останні три роки твори швейцарського митця Альберто Джакометті (1901 – 1966), одного з найвідоміших майстрів ХХ століття, не залишають першу п’ятірку рейтингів найдорожчих лотів світових аукціонів. Про надзвичайну популярність творчості митця свідчать виставки його робіт в багатьох провідних музеях і виставкових залах світу (Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк – 2002, Галерея Вільденштайна, Нью-Йорк – 2005, Центр Помпіду, Париж – 2008, Музей сучасного мистецтва „Лузіана”, Копенгаген – 2008).
Великий скульптурний салон представляє роботу Альберто Джакометті „Фігура”.

Жан (Ганс) Арп (1887 – 1966) – французький скульптор німецького походження, один із основоположників абстрактної скульптури і засновник дадаїзму, напрямку мистецтва, для якого характерне використання елементів абсурду. Роботи Арпа вирізняються м’якими і простими формами, подібними до природних – як-то хмари, людська статура тощо. Найбільша колекція творів Арпа знаходиться в Музеї нового і сучасного мистецтва в Страсбурзі, площа перед яким носить ім’я художника. На честь митця названо культурний центр в Кламарі (Франція), де також діє Фонд Арпа, який в 2004 році отримав статус національного музею.
На Великому скульптурному салоні представлено 3 роботи автора: „Торс”, „Торс лицаря”, „Базова конфігурація”.

Генрі Мур (1898 – 1986) – англійський скульптор, один з найвідоміших майстрів ХХ століття, продовжувач традиції монументальної фігуративної пластики, який збагатив її новими художніми методами формотворення. У роботах Мура прослідкується тенденція, спрямована на освоєння „відкритої форми”. Він намагався передати взаємодію пластичної маси і простору, як оточуючого скульптуру, так і замкненого всередині неї.
На світових аукціонах твори Генрі Мура користуються шаленим попитом, про це свідчать результати торгів провідних аукціонів світу (Sotheby’s, Christie’s).
На Великому скульптурному салоні представлено 7 робіт майстра.

Роботи всесвітньо відомих митців для експонування на Великому скульптурному салоні надав меценат і колекціонер Ігор Воронов.

Спеціальний гість виставки – відомий у світі скульптор, автор понад сотні монументальних творів Зураб Церетелі, який в рамках Великого скульптурного салону представить власну виставку робіт.

Сучасну українську скульптуру презентують близько 40 митців:
Бартосік Олександр, Бик Василь, Білінчук Богдан, Васильченко Андрій, Вертуозов Михайло, Вештак Володимир, Вештак-Остроменська Ірина, Горловий Михайло, Гречаник Ігор, Давиденко Олег, Дяченко Олександр, Єсипенко Микола, Зайцева Тетяна, Іщенко Михайло, Кадочніков Станіслав, Козлов Леонід, Коновал Віктор, Маслик Олександр, Маценко Микола, Меджато Джанфранко, Мудрук Наталія, Одрехівський Володимир, Озюменко Андрій, Озюменко Петро, Пінчук Олег, Пліщ Тарас, Радзевич Олег, Романюк Петро, Татарський Василь, Тістол Олег.

Спецпроекти:

„Моя архаїка” Сухоліта Олександра;
„Тріцепс”: Габор Сабо (Угорщина), Ганна Кисельова, Кузьмін Олександр (галерея „Арт Де Люкс”);
Галерея „Боттега” представляє творчість Владімірова Олексія та Бадрі Губіанурі;
Галерея „Гетьманський скарб” представляє творчість Россошанської Юлії, Яковець Валерії, Аліси Забой;
Галерея „Раритет Арт” представляє творчість Куща Анатолія.

Відкриття – 3 березня о 18.30

(Центральна зала Українського дому)

Прес-конференція для ЗМІ – 3 березня о 17.00

(прес-центр „Український час”)

Організатори: Український дім, журнал „АRT-Ukraine”
Керівник проекту: Наталія Заболотна, директор Українського дому

Приймає готель: Hyatt Regency Kyiv

Офіційний автомобіль: Bentley

Страховий партнер: „Брокбізнес”

Пригощає: HENNESSY, PremiumWine, Sandora

Інформаційна підтримка:
ICTV, ТРК „ЕРА”, ІНТЕР, СТБ, ТРК „Київ”, Перший національний, 5 канал, 24 канал
ГАЛА РАДІО, НАШЕ РАДІО, ЕРА-фм
ГЛАВРЕД, КОНТРАКТИ, ФОКУС, Український ТИЖДЕНЬ, Публичные люди, Украинские ИТОГИ, АНТИКВАР, КИЕВСКИЕ ВЕДОМОСТИ, ДЕНЬ, ВІЧЕ, АРТ-ИНФОРМ
ПРЕС-ЦЕНТР „Український час”, УКРІНФОРМ, Швидка довідка 559, АLEXАRT- HOUSE.

Додаткова інформація

Виставка працює в Українському домі (Хрещатик, 2) з 4 до 15 березня, щоденно, без вихідних та перерв з 11.00 до 20.00. Останній день виставки – 15 березня – до 17.00.
Вхідний квиток – 10-20 грн.

Чекаємо Вас за адресою: Київ, Хрещатик, 2, Український дім